Комунальний заклад "Ліцей "Лінгвістичний" Кропивницької міської ради

 





Семінари, конференції, педради

 

 

Презентація " Профільна школа й компететнісна освіта"

 

 

 

Патріотичне виховання

 

 

Вдосконалення системи роботи з обдарованими учнями. Використання з особистісно-орієнтованих технологій у навчальному процесі

(Матеріали шкільної педагогічної конференції)
Зміст

1. Як навчити учня любити школу? Педагогічні ідеї щодо розвитку шкільного патріотизму

2. «Патріотизм починається з любові до людини» В. А. Сухомлинський про патріотичне виховання

3. Патріотичне виховання на уроках української мови та літератури

4. Виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва на уроках фізичної культури

5. Моральне виховання як складова формування особистості школяра у процесі позакласної роботи

6. Зарубіжна школа: з досвіду роботи Західноєвропейських країн. Моральні норми як регулятор взаємовідносин у суспільстві

Вступ
Патріоти́чне вихова́ння — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включає розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальность за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу; формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.
   Головною метою патріотичного виховання в школі є набуття учнями соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.
   В основу системи патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
   Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями.
Усе це створює сприятливі умови для розвитку патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у патріотичному вихованні підростаючого покоління.
    Ідеалом патріотичного виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин,здатний до саморозвитку та самовдосконалення.
Здійснення системного патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. 

На початок

Як навчити учня любити школу? Педагогічні ідеї щодо розвитку  шкільного патріотизму.
Виступ заступника директора з НВР Колос Л. Г.
"Дітей не треба виховувати — з дітьми потрібно дружити" 
(Симон Соловейчик).
 
   Успішне становлення Української держави неможливе без відродження та розвитку національної системи освіти і виховання, без формування у підростаючого покоління високого рівня духовності та патріотизму.
   Формування громадянина-патріота можливе не лише на основі створення необхідних зовнішніх, об’єктивних виховних умов, але й з врахуванням індивідуальних, вікових особливостей дітей та молоді, їх здатності до прийняття патріотичних ідей, національних цінностей, прагнень до розбудови держави. 
   Усім відома істина — діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають: діти люблять учитись добре! І тому головне завдання вчителя — створити умови, що забезпечують дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що я "знаю", я "вмію". Нам, учителям, не слід забувати слова В. Сухомлинського: "Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання — в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе". А С. Соловейчик говорив: "…вдумайтеся в те, як ви взаємодієте з дитиною, і як вона сприймає вас і ваші уроки, педагогіка повинна бути педагогікою співробітництва".
   Ще В. Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що ґрунтується на принципах гуманізму, на визнанні особи дитини вищою цінністю, на яку повинні бути орієнтовані процеси виховання й освіти, творча діяльність згуртованого колективу педагогів-однодумців і учнів. Він будував процес навчання як радісну працю. Шалва  Амонашвілі у своїх книгах "Здравствуйте, дети!", "Как живете, дети?", "Единство цели" формулює прості принципи своєї педагогіки: любити дитину, олюднити середовище, в якому живе дитина, прожити в дитині своє дитинство. Навчання без виховання не буває, а виховувати, за висловом Ш. Амонашвілі, можна тільки тоді, "коли виникає духовна спільність між учителем й учнем". Світогляд учителя, який обрав для себе гуманну педагогіку, передбачає активний моральний вибір добра, безмежну віру в Дитину, в спорідненість душ учителя й учня, у єдність "морального закону всередині нас".
   Сучасні перетворення в нашому суспільстві призвели до гострої потреби у компетентних громадянах. І, звісно, основу формування ключових компетентностей особистості повинна закласти сучасна школа. Сьогодні школа повинна навчити учня вчитися, планувати свою працю, вчитися самостійно, самому шукати шляхи власного розвитку. Йдеться не про те, щоб начинити школяра новими даними про новітні відкриття й забезпечити науковий підхід до змісту освіти, а насамперед про розвиток навичок самостійності навчання, здатності до самоорганізації й планування часу, відповідальності, комунікабельності, уміння працювати в команді — якості, що майже не розвинені у наших дітей.
   Важливо навчити, як отримані знання використовувати. Тому, на перший план виходить набуття навичок, освоєння певних особистісних технік, розвиток здібностей діяти, використовуючи всі наявні ресурси. Учень не повинен поглинати "готові" знання — він їх повинен здобувати сам і зрозуміти, чого йому не вистачає, щоб досягти успіху. Набуває значення й пошук рішення — не саме рішення, а шлях, який веде до нього. Потрібно формувати мотивацію учнів до навчальної діяльності.
   Втрата частиною учнів мотивації до навчання, зацікавленості у результатах — камінь спотикання на шляху до якісної освіти. У чому коріння цього явища?
- По-перше, невміння вчитися й долати труднощі.
- По-друге, перевантаження навчальних програм (розум людини, за влучним висловом Плутарха, не глек для рідини, а вогонь, який треба запалити). 
- По-третє, одноманітність навчального процесу. 
- По-четверте, обмеженість методів організації навчального процесу, авторитарність учителів і батьків. 
   Основними умовами створення психологічного комфорту є:
- задоволення потреб дитини;
- створення позитивної атмосфери для досягнення спільних цілей;
- відчуття рівного серед рівних;
- сприймання вчителя як друга, порадника.
   Усе це допомагає дитині почуватися комфортно, захищено. 
   Провідною формою організації навчальної діяльності в школі є урок. Але як би не змінювалася тема, мета, завдання, зміст, "незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку й виховання кожної дитини", створення атмосфери психологічного комфорту. Це збагачує емоційне життя учнів, створює піднесений настрій. Тому слід із перших хвилин уроку створити таку психологічну атмосферу, яка сприяє активній пізнавальній діяльності дитини.
   Ефективність навчання визначається не обсягом знань, умінь, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття знань. Потрібно домагатись, щоб створена ситуація успіху викликала радість навчатись у колективі, бажання працювати.
   Добровільний характер участі учнів у  виховному процесі. Сприяє тому, що школяріможуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.   
   Принцип суспільної спрямованості діяльності учнів.  вимагає, щоб зміст роботи шкільних гуртків, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо. 
   Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з фізики можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі, а з літератури — під час обговорення кінофільму чи спектаклю за літературним твором. 
   Патріотичний напрямок виховної роботи знайшов відображення у проведені заходів, присвячених Дню партизанської слави та Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветерана, Дню Збройних Сил України, Дню міста, Дню визволення України від німецько-фашистських загарбників, відзначенню 1000-річчя заснування Софіївського собору, святкуванню 165-річчя з дня народження О. М.Пашутіна, святкуванню Дня школи.
Проводяться позакласні заходи за темою «6 грудня – День захисників України»;змагання до Дня Збройних сил України; екскурс в історію СЗШ №14;  зібрано матеріали до теми «Народні месники». Систематично проводяться акції «Милосердя».
   Також учні школи у вересні-грудні 2011-2012 н. р. прийняли участь у різноманітних конкурсах з патріотичного напрямку:
- Міський конкурс електронних презентацій «Моя Кіровоградщина –  перлина скіфського степу» (Вітюк Катерина 10-Б клас (І місце) Перевалова Надія 10-Б клас(ІІ місце), керівники Скобіоале Наталія Вікторівна, Перевалова Олена Віталіївна;
- Обласний туристсько-краєзнавчий конкурс «Туризм нас єднає», керівник Феденко Надія  Валентинівна;
- Обласний конкурс «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ», керівник Нікішаєва Алла Євгенівна;
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості:
~  номінація «Історія України: державотворення», керівник Бреус Юлія Вікторівна, 
~  номінація «Література», керівник Дюнюшкіна Ганна Григорівна;
Одним з аспектів патріотичного виховання є прищеплення учням гордості за свою Батьківщину, любові до рідного краю, його традицій. Реалізація даного аспекту відбувається через проведення Класними керівниками різноманітних екскурсій.    
   Проблема патріотичного виховання як соціального явища цікавила людей з давніх часів та особливо актуальною є на сьогодні. Основними джерелами впливу макрофакторів на соціалізацію особистості є країна, нація, суспільство, держава. Період шкільного віку характеризується тим, що дитина неусвідомлено, але міцно засвоює погляди, оцінки, манери поведінки оточуючих її людей, формуються моральні риси характеру, поведінкові стереотипи та ціннісні орієнтації, закладаються основи для формування патріотичної свідомості.  Потрібно оперувати такими духовними поняттями, як віра, надія, любов й обґрунтовувати це реальними фактами з життя, тому що теорія й практика повинні бути рівнозначними.
Учитель повинен не примушувати дитину вчитися, а заохочувати.
 

На початок

Патріотичне виховання на уроках української мови та літератури
Виступ вчителя української мови та літератури Дунюшкіної Г. Г.
  Кожна повноцінна держава, яка прагне мати історичну перспективу зберегти свою самобутність у цьому глобалізованому світі, цілеспрямовано й системно плекає у своїх громадян патріотичні почуття, національну гідність і гордість.
   Надзвичайно велика роль у вихованні справжніх патріотів належить школі. Шкільне виховання справді спрямоване на те, щоб сформувати дитину свідомим українцем. Починаючи з молодого віку, дітям прищеплюється любов до рідної мови, культури, природи, малої і великої батьківщини.
   Проте, на жаль, поза школою молодь дуже часто потрапляє в таку атмосферу, яка нівелює, а то й руйнує національно-патріотичний багаж, закладений школою. Національним нігілізмом, космополітизмом пронизана сфера розваг, видовищ і дозвілля молоді. А те, що діти бачать з екрані телевізорів та в комп’ютерних клубах, що взагалі складається враження, що хтось зумисне хоче знищити нашу духовність. Здається саме зараз школа залишається тим єдиним осередком, який по-справжньому виховує в учнів кращі людські риси.
   І надзвичайну роль у цьому відіграє такий предмет як література, яка за своєю школою цінностей формує духовно-інтелектуальний світ  справжнього громадянина. Адже попри всі принади комп’ютера, книжка, має свою унікальну магію, бо це так важливо чути художнє слово. Слово Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Довженка та багатьох інших. Ці світочі літератури (ніколи не стояли осторонь життя народу, вони акумулювали в своєму слові духовні потреби сучасників) стояли на сторожі державності, бо розуміли, якщо вона буде втрачена, то все решта на має ніякого значення.
   Вони нічого не просили від України, а просто любили її синівською любов’ю і належали своєму народові до останнього подиху.
   Прикладом високого патріотизму є життя Т. Г. Шевченка, творчість якого вивчається в 9 класі
Я так її люблю
Мою Україну убогу
   Хіба ж не за неї віддав він кращі свої роки засланню? Про його стійкість і незламність свідчать слова: «Караюсь, мучусь, але не каюсь».
   Шевченкове слово стало зброєю в боротьбі за кращу долю рідного нарду, він свято вірив у його світле, справедливе майбутнє:
Чи дождемося Вашінгтона?
З новим і праведним законом
А дождемося – таки…
   Вивчаючи творчість великого Кобзаря, дев’ятикласники самостійно працюють над творчими видами робіт: пишуть реферати, готують виступи, дослідження. Все це використовують на уроках та під час проведення Шевченківських днів.
   Закінчується вивчення Шевченка (якщо є така можливість) екскурсією на Батьківщину поета, туди де він народивсь, і в Канів, де знайшов Останній спочинок.
   Зразком великої любові до рідної землі є новела Стефаника «Камінний хрест» (вивч. В 10-у класі), де на прикладі головного героя І. Дідуха покладено трагедію українських емігрантів, тяжке життя яких примушує їх їхати до Канади. Покидаючи Батьківщину, І. Дідух ставить за життя собі і дружині камінні хрести, як символ загибелі тієї духовності, що зв’язувала його з рідною землею. І хоч прижились вони в тій Канаді, але почуття туги за рідною землею супроводжувало їх до самої смерті.
   Тема (патріотизм землі) обговорюється одинадцятикласниками під час вивчення творчості письменників, які з ряду причин опинились за кордоном. Вивчаючи їх твори, учні починають усвідомлювати, що таке чужина і рідна Вітчизна. 
   Яскравим прикладом патріотизму є поезія нашого поета-земляка Євгена Маланюка «Під чужим небом»
- Що мені телефони, Версалі, експреси,
  Нащо грім Аргентин, водопад Ніагар,
  Сниться рідна Синюха і верби над плесом
  Сниться батьківська хата і вітер-дудар.
   Багато талановитих письменників пожертвували собою з любові до рідного краю, свого народу. Наприклад В. Симоненко (творчість вивч. В 11-у класі) прожив усього 28 років, залишивши нам безцінну спадщину роздумів у творах. Всім добре відомі його слова, які стали піснею:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
   Окремо хочеться сказати про п’єсу М. Куліша «Мина Мазайло». В якій автор гостро висвітлює українців-манкуртів, які цураються своєї мови, своєї культури, люди, які не пам’ятають своїх коренів. Твір комедійний, але торкається він надзвичайно серйозної теми, яка актуальна й сьогодні. Обговорюючи твір, учні звернулися до поезії сучасного поета В. Баранова «До українців», в якій автор закликає не бути байдужим до своєї історії, до усвідомлення себе українцями, як такими, а не халами. Бо
Можна жити й хохлом,
І не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж тоді небо 
Прихилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна.
   Тема любові до Вітчизни була продовжена учнями в творах-роздумах. Роботи були різні: одні проявили байдужість і пішли поліній найменшого опору – списали, другі говорили, що нізащо не проміняють вербу на екзотичну пальму були роботи, в яких відчутна була фальш, але був твір, де учень писав. що хоча він не носить вишиванки, не танцює гопак, і розмовляє в основному російською, але ніколи не за яких умов не покине Україну.
   Хочеться вірити, бо якщо хоч якесь зернятко моралі проросте в серцях наших учнів – то буде нашим учительським внеском  у загальнодержавну справу виховання нового покоління українського народу.
  

На початок

Рекомендації педагогічної конференції
1. Підвищувати рівень  патріотичного виховання в школі.
2. Створити символіку школи.
3. Сприяти організації  заходів з патріотичного виховання.
4. Виховувати шкільний патріотизм в учнів на прикладах творів В.О. Сухомлинського. 
5. Виховувати патріотизм на прикладах звичаїв козацтва на уроках фізичної культури.
6. Створювати належні умови для заохочення учнів учитися.
7. Підвищувати моральне виховання школярів у процесі позакласної роботи.
8. Брати участь у міських, обласних, Всеукраїнських заходах, конкурсах, змаганнях з патріотичного виховання.
 

На початок

 

 


 

Напрямки роботи школи з патріотичного виховання.

Реалізація аспекту НМП школи.

(Підготувала заступник директора з НВР Колос Л. Г. 2012р. )

Методичні рекомендації на допомогу класному керівникові з організації патріотичного виховання учнів

   Патріотизм, як одна з найбільш значущих вічних цінностей, є фундаментом державної будівлі, ідеологічною основою його життєздатності. У суспільній свідомості стали видозмінюватися такі цінності як батьківщина, вірність героїчним традиціям минулого, обов'язок, честь, самовідданість. Через засоби масової інформації  твори мистецтва транслюють далеко не кращі зразки масової культури. У підлітків проявляється байдужість до своєї батьківщини, негатив по відношенню до співгромадян, які проживають в 
інших регіонах нашої країни. 
   Насторожує і те, що розвиваються націонал-радикальні організації, які прагнуть мати свій вплив на молодь. Актуальність і своєчасність нашої роботи пов'язана з тим, що здорові сили суспільства та державні структури проявляють все більший інтерес до проблеми відродження системи патріотичного виховання молоді.
   Патріотизм, реалізується в служінні Батьківщині поряд з законослухняністю, любов'ю до рідної природи, завжди був яскравою рисою українського характеру та  будувався на базових цінностях народу, ніс певну ідею та ідеології, спрямовані на зміцнення держави.
   Загальновідомо, що перші патріотичні почуття починають формуватися в сім'ї, однак, з огляду на зайнятість сучасних батьків на виробництві, питання патріотичного виховання підлітків йдуть в сім'ї на другий план і вони вважають, що виховувати як і навчати дітей - повинна школа.
   Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність — сама благодатна пора для виховання відчуття любові до Батьківщини. Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування у учнів любові до своєї Батьківщини. Безумовно, патріотичне виховання підростаючого покоління – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Цей процес тривалий за часом, складний за змістом і достатньо розбалансований з погляду методичного здійснення. Уроки естетичного циклу завжди були і є важливими в цілісному педагогічному процесі. Формування патріотичних відчуттів багато в чому залежить від розвитку емоційної сфери підлітків. Патріотизм — одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів повинне вироблятися відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого.
   Особливість патріотичного виховання дітей у школі обумовлена його присутністю в навчальному процесі, наприклад, у початковій школі є предмет: «Я і Україна». У середній і старшій щаблях тобто з 5 по 11 класи школярі вивчають «Історію України», а учні 10-11-х класів (хлопці) вивчають предмет, який передбачає вивчення програм обов'язкового додаткової освіти - стройової та вогневої підготовки «Захист Вітчизни». 
   Згуртуванню колективу допомагають різноманітні форми роботи військово-патріотичної («Юний богатир»), оборонно-спортивної (День ЦО) та спортивно-оздоровчої (день здоров’я)  спрямованості, в яких здійснюється патріотична змістовність.
Патріотичне виховання в школі підтримується щорічними традиційними заходами: посильна допомога ветеранам війни, які закріплені за мікрорайоном школи, участь у обласній акції «Зірка пам’яті», заходи до Дня міста, Дня партизанської слави, вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-
1933 років, Шевченківські дні, День Перемоги. 
   Патріотичне виховання - це головний із напрямків виховання СЗШ №14, яка бере активну участь у заходах міста та області. Наприклад: Тиждень Шевченка, акція «Зірка памяті», День Соборності та Свободи України, День  пам’ятіжертв Голодокосту, відзначення 68-ї річниці визволення міста Кіровограда від фашистських загарбників, вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, участь у обласному конкурсі «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ»,  відзначення 20-ї річниці Всеукраїнського референдуму з питання проголошення незалежності України, участь у міському фестивалі школярів «Нащадки козацької слави», заходи з відзначення 67-ї річниці визволення України від фашистських загарбників, участь у міському конкурсі малюнків «Моє рідне місто», відзначення 1000-річчя заснування Софіївського собору, відзначення 810-ї річниці з дня народження Данила Галицького, Європейський тиждень місцевої демократії, участь у Всеукраїнській історико-краєзнавчій експедиції «Історія міст і сіл України», участь у обласному краєзнавчому конкурсі електронних презентацій «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу», участь у міському конкурсі на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики, участь у Всеукраїнських акціях «Щастя на крилах», заходи присвячені 165-річчю з дня народження Пашутіна О. М., святкування 257-ї річниці Дня міста Кіровограда, участь у міському конкурсі юних фотоаматорів «Моя Україно», День партизанської слави, 70-річчя партизанського руху в Україні та Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветерана, участь у конкурсі відео презентацій «Я – громадянин України», створення літопису «Ордени в моїй родині», заходи до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру, участь у міському етапі конкурсу учнівської творчості «Ідея соборності України…», участь у Всеукраїнському міжнаціональному фестивалі мистецтв «Українська родина - 2012», участь у Всеукраїнському конкурсі «Ми господарі ЄВРО-2012», участь у обласному етапі Всеукраїнської виставки-конкурсу з декоративно - ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край», створення інформаційної сторінки «Зірка пам’яті» на сайті школи.
   Підведення підсумків показали, що педагогічний та учнівський колектив школи активно працює в напрямку патріотичне виховання. Доказом цього є:
- І місце в обласному конкурсі електронних презентацій «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу» зайняла Вітюк Катерина (10-Б 
  клас). Наставники – керівники гуртків  Скобіоале Н. В. та Перевалова О. В.;
- ІІ місце в обласному конкурсі електронних презентацій «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу» зайняла Перевалова Надія (10-  Б клас). Наставники – керівники гуртків  Скобіоале Н. В. та Перевалова О.В.;
- ІІ місце у міському етапі конкурсу учнівської творчості «Ідея соборності України…» посіла Бородавкіна Марія Сергіївна (9-А клас). Керівник –   вчитель історії Бреус Ю. В.;
- Керівник гуртка «Юний музеєзнавець» Феденко Н. В. зайняла ІІІ місце у міському конкурсі на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики;
- ІІ місце зайняла Перевалова Надія (10-Б клас) у Всеукраїнському Міжнаціональному фестивалі мистецтв «Українська родина - 2012». 
  Наставник Колос Л. Г.;
- ІV місце зайняла Вороненко Аліна (9-Б клас)у міському етапі Всеукраїнської сторико-краєзнавчої експедиції «Історія міст і сіл України». 
  Наставник – керівник гуртка «Юний музеєзнавець» Феденко Н. В. 
   На основі зазначеного можна з упевненістю сказати що, школа має своє обличчя, свої особливості, організовану систему зв'язків і соціальних норм, свою ідеологію, любов до знань; шкільну емблему, гімн та свою систему самоврядування.  
   Патріотизм - це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. Патріотизм як піднесене відчуття, незамінна цінність і джерело, найважливіший мотив соціальної значущої діяльності, найповніше виявляється в особі, соціальній групі, що досягла вищого рівня духовно-етичного і культурного розвитку. Дійсний, духовний в своїй основі патріотизм припускає безкорисливе, беззавітне аж до самопожертвування служіння Вітчизні. Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності принципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного процесу і специфіку патріотичного виховання молодших школярів в загальноосвітній школі: 
- обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в нім; 
- обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів; 
- діалектична єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів; 
- інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;
- опора на нові концепції організації і здійснення учбово-виховного процесу і на нове розуміння основних педагогічних понять; 
- опора на позитивне в осіб вихованця і створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії; 
- координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання.
   Робота школи з патріотичного виховання покликана сприяти:
1. Виховання в учнів любові до свого рідного краю.
2. Формування інтересу до вивчення героїчного минулого Донецької області.
3. Формування в підлітків почуття відданості Батьківщині та особистої відповідальності перед нею і за неї.
4. Формування у підлітків вищих патріотичних почуттів.
5. Виховання громадянина-патріота, захопленого ідеали добра і соціальної справедливості, здатного творити на благо Вітчизни.
6. Розкриття сутності сьогоднішніх проблем країни, регіону, осмислення сучасних суспільних явищ, актуальних проблем розвитку світу. 
7. Формування у юнаків морально-психологічної і фізичної готовності до виконання ними конституційного обов’язку щодо захисту України.
8. Формування в учнів соціальної активності, залучення дітей до суспільно корисної діяльності.
   Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна сприяти виробленню наступного мислення, прихильності своїй національній спадщині і усвідомленню його ролі і місця в світовому духовному розвитку, також пошані і відвертості до всіх інших систем і традицій. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою відноситися до відчуттів інших, бути нечутливим до трагедій вітчизни і народу.

На початок

Методичні рекомендації на допомогу класному керівникові з організації патріотичного виховання учнів
 
I. Теми для виховних заходів , які викличуть інтерес у учнів:
1. Літопис школи.
2. Літопис учительської та учнівської слави школи.
3. Їх іменами названі вулиці міста, району.
4. Історія створення пам’ятників м. Кіровограда
5. Кіровоградці – Герої Радянського Союзу.
6. Пам’ятники Кіровоградщини
7. Подвиг воїнів-земляків, інтернаціоналістів.
8. Герої мирних днів.
9. Героїчне минуле Кіровоградської області.
II. Напрямки патріотичного пошуку.
1. Вивчення військової історії рідного краю за темами:
- історія Кіровоградської області, 
- історія госпіталів, що дислокувалися на території області.
- історія Слави своєї школи.
- героїчні подвиги земляків у роки війни
- трудовий героїзм земляків з післявоєнного відновлення рідного краю
2. Уточнення списків ветеранів війни, ветеранів праці. Організація над ними постійного шефства.
3. Уточнення списків сімей загиблих учасників ВВВ. Організація постійного шефства над ними.
4. Пошук учасників свідків та очевидців військових років. Оформлення записів їх спогадів.
5. Збір матеріалів про працівників правоохоронних органів, які загинули в мирний час, виконуючи свій службовий обов’язок.
6. Збір реліквій для музеїв бойової і трудової слави.
ІІІ. Форми виконання пошукових завдань.
1. Альбоми.
2. Реферати,
3. Доповіді.
4. Фотографії , слайди, відеоматеріали.
5. Матеріали на фотоплівці.
6. Літопис народної слави.
7. Мала енциклопедія подвигу.
8. Запис спогадів очевидців подій.
9. Довідник.
10. Бойовий листок.
11. Рукописний журнал.
12. Стінгазета.
13. Альманах.
14. Інформаційні листи опитування місцевого населення.
15. Пошукові паспорта населених пунктів.
16. Схеми.
17. Маршрутні листи.
18. Опис подій.
19. Твори.
20. Вірші.
21. Замітки в місцеву газету.
22. Участь у телепередачах.
ІY. План проведення свята вулиці, що носить ім’я героя.
1. Початок свята:
- звучать мелодії військових років;
- слова відучих (вірші, загальні розповіді про війну, про життя  в роки війни).
2. Розповідь про героя, ім’ям якого названа вулиця;
- читання віршів;
- виконання пісень;
- демонстрація ілюстрацій;
- огляд літератури про подвиг Героя;
- огляд газетних і журнальних статей про героя.
3. Розповідь про війну:
- виступ запрошених ветеранів;
- інтерв’ю з ветеранами.
4. Теплі слова ведучих в адреса ветеранів.
5. Номер художньої самодіяльності в подарунок ветеранам:
- пісня
- танець
- розповідь
- гумореска.
6. Розповідь про цікавих жителів вулиці:
- про ветеранів праці;
- про ветеранів війни;
- про воїнів-інтернационалистів;
- про пожежників-ліквідаторів аварії на чорнобильській АЕС;
- про матерів-героїнь;
- про спортивні сім’ї;
- про людей, що захоплюються яких-небудь цікавою справою (художників, колекціонерів, туристів) з показом їх колекцій картин, нагород.
7. Вручення сувенірів знаменитим жителям вулиці і номер художньої самодіяльності.
8. Закінчення свята:
- слова подяки  жителям вулиці;
- виконання учасниками художньої самодіяльності разом з жителями мікрорайону пісні “Ми бажаємо щастя вам”;
- вечір відпочинку (танці, ігри, конкурси, спортивні заходи).
Y. План проведення зустрічі з відомими людьми, які дослідують рідний край.
1. Мета проведення: ознайомити учнів з відомою людиною; розповісти про напрямки краєзнавчого пошуку, яким займається краєзнавець; виховання в учнів почуття любові до рідного краю.
2. Оформлення: напис “Автограф” на дошці; плакат “Хочу сказати спасибі людям, яким дорога Кіровоградщина”; виставка книг краєзнавця; добірка матеріалів з газет і журналів; змінний стенд «Кіровоград - вчора, сьогодні, завтра»; музичні записи.
3. Виступ ведучого “Автографа” (повідомляє дані про гостя);
- біографічні дані
- дані про трудової діяльності
- про краєзнавчої роботи.
4. Виступ краєзнавця:
- про те, коли вперше з’явився інтерес до краєзнавства
- який напрям в краєзнавчій роботі він обрав для себе
- чому саме цей напрям у вивченні рідного міста обрав для себе
- про видавничу  діяльності.
5. Інтерв’ювання присутнього краєзнавця:
- про його інтереси
- про перспективи роботи
- про нагороди.
6. Проведення вікторини на краще знання праць (публікацій автора)
7. Роздача автографів.
8. Підведення підсумків зустрічі.
YI. Перелік форм роботи школи з патріотичного виховання учнів.
1. Урочиста лінійка “Пам’яті полеглих будьте гідні”!
2. Вечір “Малюємо пам’ять”.
3. Вечір-портрет “У війни не жіноче обличчя”
4. Кольцовка пісень “У лісі прифронтовому”.
5. Конкурс читців “Строки опаленні війною”
6. Літературно музична композиція “Вклонімося великим тим рокам”
7. Мітинг-реквієм “Про тих, хто вже не прийде ніколи -пам’ятайте!”.
8. Вечір зустрічі з ветеранами великої Вітчизняної війни, вдовами-солдатками, дітьми воєнної пори “Пам` ять серця”.
9. Вечір “Від усієї душі!”, присвячений вчителям-ветеранам ВВВ.
10. Хвилина мовчання “Набат пам’яті”.
11. Трибунал війні “Убийте війну, люди Землі!”.
12. Ранок “Війни не хочемо ми ніде, ніколи! Нехай мир буде в світі скрізь і завжди!”
13. Усний журнал “Кіровоград  – мій славетний”.
14. Свято вулиці “Навічно в пам’яті кіровоградців”.
15. Читацька конференція по книгах на патріотичну тему.
16. Маніфестація “Через століття, через роки – пам’ятайте!”
17. Мала Третьяковка “Вічна слава і вічна пам’ять що живуть і полеглим у жорстокому бою”.
18. Виставка “Народна пам’ять героїв зберігає імена”.
19. Огляд літератури “Дитинство, обпалене війною”.
20. Огляд малюнків “А ми війни з тобою не знали”.
21. Свято інсценованої військової пісні “Пісні, опалені війною”.
22. Огляд фільмів “Негасима наша пам’ять”.
23. Усний бюлетень “Сатирою по війні”
24. Бесіда за круглим столом “Світ, хроніка, проблеми”
25. Історико-краєзнавча вікторина “В книгах, деревах, хмарах пам’ять болем поросла”.
26. Турнір знавців української поезії і прози “Земля моя, і в радості, і в горі…”
27. Диспут “Заради життя на землі”.
28.”Діалог з подвигом”
29. Вікторина “Чи знаєш ти юних героїв Радянського Союзу”
30. Свято пісень воєнної пори “Незабутнє”
31. Урок мужності “Героїв знати, на них рівнятись”.
32. Конкурс юних поетів “І пам’ятає світ врятований!”
33. Літературно музична вітальня “Він не повернувся з бою”
34. Фестиваль патріотичної пісні “Пісні юності наших батьків”
35. Заочна подорож “Там, де була війна”.
36. Патріотична година “Подвиг ваш безсмертний”.
37. Захист проектів “Музей орлят Великої Вітчизняної війни”.
38. Урок патріотизму і мужності “Не забудемо ніколи героїв, що йшли в безсмертний бій”.
39. Інформаційна година (обговорення газетних і журнальних публікацій про службу земляків, про армію).
41. Відкрита кафедра “Є така професія-захищати Батьківщину”.
42. Брейн-ринг «Імена героїв в назвах вулиць, пам’ятників, меморіальних дошках».
43. Патріотична вітальня “Виконуючи інтернаціональний обов’язок”.
44. День ветерана ВВВ в школі “Солдатам Перемоги вклонімося низько! Ми у них в неоплатному боргу”
45. Дискусія “Ніхто не створений для війни”
46. Філософський стіл “Герої не думають про золоті зірки, коли йдуть на подвиг”.
YII. Практичні форми роботи з патріотичного виховання.
1. Музей бойової слави.
2. Клуби “Вітчизна”, “Щит і меч”, “Захисник”, “Ратник”, “Юний десантник”, “Моя Батьківщина”, “Літопис”.
3. Куток кімнати бойової слави
4. Центр патріотичного виховання учнів
5. Факультатив “Патріоти Вітчизни”
6. Краєзнавча експозиція “Від пам’ятника до пам’ятника”
7. Походи по місцях бойової слави “Все пам’ятається, ніщо не забуто, всі пам’ятаються, ніхто не забутий!”
8. Екскурсії в шкільні музеї бойової слави, в міські музеї “Дотик до подвигу”.
9. Агітбригада “Люди світу! Бережіть світ!”
10. Огляд стінних газет “Від імені живих повторюємо: вічна слава героям”
11. Огляд плакатів “Ніхто не забутий, ніщо не забуто»
12. Листування з ветеранами.
13. Конкурс бойових листків “За перемогу”
14. Конкурс творів “Наша гордість і наш біль”
15. Виставка творчих робіт учнів “Війна очима дітей”
16. Виставка малюнків “Нам потрібен мир”
17. Шефство над могилами воїнів, які загинули за Батьківщину “Пам’ятаємо”
18. Місячник “Естафета патріотичних справ”
19. Створення презентацій, відеофільмів “Набат пам’яті”
20. Лекторська група з патріотичної тематики “Загиблі живуть серед живих”
21. Покладання квітів до підніжжя пам’ятника “Ніколи не забудемо”
22. Виставка фоторобіт “Якщо б камені могли говорити”
23. Збір записів-інтерв’ю з ветеранами ВВВ “Бійці згадують минулі дні”
24. Участь у створенні книги “Пам’ять”, літописів, альманахів, музеїв, кімнат.
25. Сюрприз-подарунок ветерану в день свята.
26. Освітлення патріотичної теми в пресі, на радіо, телебаченні.
27. Участь у туристично-краєзнавчої експедиції “Наш край”
28. Пошукова робота “А ми йдемо шукати ровесників сліди”
29. Створення фонотеки “Живі голоси учасників війни”
30.”День захисників Вітчизни і Збройних сил”
31. Робота оборонно-спортивних гуртків та секцій.
32. День цивільної оборони.
33. Екскурсійні поїздки “Земля вміє говорити”
34. Військово-спортивні конкурси “А ну-ка хлопчики!”
YIIІ. Акції
1.”Слава ветеранам”
2. Шануємо ветеранів
3.”Прапор Перемоги”
4.”Перемога кувалася у тилу”
5.”Свіча пам’яті”
6.”Допомога ветеранові”
7.”Будинок без самотності”
8.”Святковий сюрприз”
9.”Мужність”
10.”Пам’ятаємо і шануємо”
11.”Ветеран”
12.”Ветеран живе поруч”
13.”Милосердя”
14.”Добре серце”
15.”Діти, як миротворці”
16.”Щире серце”
17.”Подарунок нашим захисникам Батьківщини”
 
   Заслухавши та обговоривши доповідь заступника директора школи з навчально-виховної роботи Колос Л. Г. «Про напрямки роботи школи з патріотичного виховання. Реалізація аспекту НМП школи» педагогічна рада відмічає, що проведена значна робота відділу освіти, адміністрації школи, класних керівників, викладачів по напрямку патріотичного виховання. 
 
Педагогічна рада рекомендує:
 
1. Класним керівникам 1-11 класів  обрати та провести  виховні заходи з патріотичного виховання , які викличуть інтерес у учнів 
Квітень 2012р.  – травень 2013р.
 
2. Вчителям історії  визначити напрямки патріотичного пошуку та форми виконання пошукових завдань  
Квітень – вересень 2012р.
 
3. Шкільному бібліотекарю Затинайко Т. М. організувати та провести зустріч учнів з відомими людьми, які дослідують рідний край. 
Квітень 2012р.  – травень 2013р.
 
4. Вихователям ГПД обрати форм роботи  з патріотичного виховання учнів та провести виховний захід
Квітень 2012р.  – травень 2013р.
 
5. Педагогічному колективу школи забезпечувати  участь учнів у міських, обласних та Всеукраїнський конкурсах, фестивалях та акціях
 Постійно 2011-2012 н. р.
 

На початок

 

div