Інтернет-безпека

16.02.2022р. для учнів 1-А, 3-Б, 4-В класів інспектори УПП Ніколаєва Г. В та Левандовський А. Є. провели розяснювальну роботу на тему "Безпечний інтернет"

4-В клас

Ранкова зустріч у 3-Б класі " Безпечний інтернет з поліцією"

16 лютого в 1А класі відбулась зустріч з представниками поліції . Розмова йшла про безпечний інтернет

03.11.21 парламент школи 14 на чолі з президентом провели для здобувачів освіти 5-11 класів акцію «День без Інтернету» . Мета акції - заохотити дітей відмовитися від соціальних мереж на один день. Парламентом було проведено навчальні

лекції з невеликою дискусією та мінігру «Недоліки Інтернету та їх наслідки». З уст дітей пролунало багато мінусів використання Інтернету, тому зрозуміло,що наші учні знають, як мережі негативно впливають на психічне та фізичне здоров‘я людини.

З 01.11 по 05.11 учні 9а класу долучилися до акції "День без інтернету" таза участі шкільного парламенту провели дискусію щодо недоліків та переваг інтернету

Безпечний інтернет в 3-Б класі

05.11 в 2-Б класі відбулась ранкова зустріч "Безпека в інтернеті". Діти розповіли про свій досвід користування Інтернетом. Розповіли правила безпечної роботи в Інтернеті, дізнались про мережевий етикет, створили тематичні малюнки.

Здобувачі освіти 6-Б класу долучилися до акції Один день без інтернету, під час зустрічі із 10-Б класом показали хороші знання про користь та шкоду інтернету.

5 листопада на класній годині переглянули та обговорили відео

Виховна година у 2 - А, 3 - А та В класі на тему : " Правила безпечного інтернету"

Ранкове коло у 4-Б класі "Безпечний інтернет"

До Дня безпечного інтернету 1-Б кл.

Безпека в інтернеті 2 А кл.

Кібербезпека. Літні канікули

Презентація" Інтернет поради батькам"

17 травня 2021 року проведен інтерв’ю з учнями початкових класів, які відвідують ГПД, на Тему: «Безпека в інтернеті». (відео)

У 7-Б класі проведено класну годину на тему: "Кібербулінг". Переглянули відеороліки до теми та обговорили питання про небезпеку в інтернеті.

04.03.2021р з учнями 10-А класу проведено годину психолога з теми "Безпечний інтернет.

Молодь онлайн – вправи від молоді для молоді"

Сьогодні 03.03.2021р. для учнів 1-4- класів (які відвідують ГПД) було проведено виховну годину з теми "Безпека в Інтернеті" та "Кібербезпека"

Зустріч учнів 7-А класу зі старшим інспектором сектору ювенальної поліції майором поліції Загородньою Ж.В. з теми "Кібербезпека"

Що турбує наших дітей: звернення на Національну гарячу лінію для дітей та молоді (2020 р.)

Пам'ятка

Психотерапевт Ігор КОРНІЄНКО — про особливості виховання дітей у стані «ФБ-депресії» «Найголовніше – довірливі стосунки»

— На що мають звертати увагу батьки? Процес віддалення й усамітнення може бути розтягнутий у часі... Які ознаки того, що з дитиною щось не так?

— Є ціла низка індикаторів. Найголовніше — довірливі стосунки з дитиною. І не на рівні вчасно дитину погодувати, хоча й це, поза сумнівом, треба робити. Також важливим є спілкування з дитиною. І це не має виглядати, як «Угу» під час миття мамою посуду. Діти дуже інтуїтивні — відчувають, коли їх не слухають. Вчені зазначають, що в середньому батьки спілкуються з дитиною сімнадцять з половиною (!) хвилин на добу. І це здебільшого спілкування на теми «Їв — не їв», «Які оцінки у школі?», «Вдягнися тепліше», «Винеси сміття». Щоби дитина задовольнила базову потребу у спілкуванні, граничний мінімум — година на добу. І це має бути спілкування очі в очі. Дитина має відчувати, що цікава батькам.

Наступне — різноманітні контролі за дитиною з боку батьків. За дітьми треба спостерігати: скільки часу поводить біля комп’ютера, в телефоні, де має свою сторінку у соцмережах, яка це сторінка? Щодо поведінкових проявів, то дитина, узалежнена від соціальних мереж, може бути дуже імпульсивною, у неї може бути синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

Дуже характерні коливання настрою. Якщо такій дитині заборонити бути біля комп’ютера, це спричинює бурхливі, неадекватні реакції.

Це — найменші індикатори, котрі вказують залежність від соцмереж, від Інтернету. І це — важливі сигнали.

Є програми батьківського контролю, завдяки яким можна, приміром, блокувати сайти, які переглядає дитина.

Профілактична робота має бути дуже виваженою, аби не нашкодити. Забороняти нічого не можна. Потрібно пояснювати і переконувати.

Дитина 8—12 років — майже сформована особистість. За Фрейдом, дитина як особистість формується до 5-річного віку, неофрейдисти говорять, що до трьох років. Тому з дитиною треба говорити довірливо, треба пояснювати.

Один раз мало — хай буде 150 разів.

Інтернет, який ми хочемо

Про кібербулінг для підлітків

Освітній серіал за участі Анни Трінчер та Насті Каменських

БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ – ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МІНІСТЕРСТВА

Практичні поради з виявлення та нейтралізації негативного впливу кібербулінгу на дитину.

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

На жаль, така форма цькування набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити і яким чином захистити дитину. А якщо врахувати швидкість поширення негативу в інтернеті, декому може здатися, що з проблемою нереально впоратися.

Причини кібербулінгу

Причин у агресії безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Механізм їх взаємодії фактично ідентичний. Так само часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. Діти можуть знати, хто знущається над ними в інтернеті. Булінг сьогодні стає кібербулінгом.

Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає.

Різновиди кібербулінгу

Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.

Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.

Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.

Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.

Увага! Свідомо та відповідально оцінюйте все, що викладаєте до мережі! Все може бути використаним проти вас.

Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).

Хепі-слепінг (happy slapping) – насильство заради розваги, актуальне здебільшого для фізичного цькування, проте в інтернеті також актуально, коли мова йде про моральне насильство. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.

Сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім'ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама.

Як виявити ознаки кібербулінгу

Кібермоббінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:

• відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;

• розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;

• троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);

• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

• створення груп ненависті до конкретної дитини;

• пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;

• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);

• створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;

• надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);

• пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.

Пам'ятка для захисту від кібербулінгу

Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.

Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням, і ваші діти робитимуть так само.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:

• страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;

• страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;

• страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;

• страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

Як бачите, в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу це є наслідком заниженої самооцінки.

Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації хлопчик чи дівчинка одразу ж звертались по допомогу дорослих, або ж не реагували на негатив.

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Нікому не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків нехай вони зв*яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятий час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. НЕ шкодити і не заважатиіншим користувачам.

08.04.2014р. - 11.04.2014р. Просвітницькі заняття "Безпечне використання інтернет"

Альтернативна заміна Інтернету "Дозвілля молоді"